Сонари мовчать, мій «Титанік» на дні,
Любов схоронила останні пригоди.
Даремно крізь воду йдуть шифри складні,
Зламався годинник, без болю не ходить.
Ніщо не турбує в пригніченій тьмі,
Лишень подих відчаю краде простори.
Придонний пісок знов потроює міць
І щільно обіймами в’їдливо морить.
А там угорі, де розтрощений день
Все ловить на небі частинки величні –
Пливуть, мов примари крижини ідей,
Збираючи мито з фантазій зустрічних.
21:37, 26.05.2015 рік.
Зображення: http://2krota2.ru/pictures/11863-devushka-aysberg-7-foto.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647538
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: yusey