На горі Маківці хрест стоїть,
Немов до Бога руки простягає.
Могили полеглих січових стрільців
Продовж довгих років охороняє.
Тут час зупинився на довгі роки,
І січовики, що тут спочивають.
Плину часу не підвладні вони,
Що таке старість- ніколи не узнають...
Тут мужні січовики бій мали,
Плече в плече, спина до спини,
Стійко вояки молоді стояли.
Важко їм було, та позиції не здали.
В знекровлених, ослаблених руках
Свою зброю впевнено тримали.
Ворожу атаку за атакою відбивали,
Дух незламний ворогу показали...
Нащадки про них завжди пам'ятають.
Із усього світу на Маківку приїзджають,
Про звитяги січовиків розповідають.
І "Ще не вмерла Україна"- гордо співають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647542
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: dashavsky