Лозою в'ється навколо серця
I пiд душею зроста любов
До потiчка, до струмка, озерця,
Зелених гущавин i до дiбров.
Люблю рум'яну струнку калину,
Люблю тендiтний вишневий цвiт,
I навiть пiсню журну пташину,
Що сповиває з дитинства свiт.
Люблю волошок блакитнi очi,
Люблю в полях молодий ячмiнь,
Люблю чарiвнi чорнявi ночi,
Люблю й ранкову небесну синь.
Нема прекраснiш лугiв зелених,
Що зрання знову нап'ються рос,
Нема милiш i рiднiш для мене,
Нiж поле безкраïх злотих колось.
I знову квiтне попiд душею
Оця любов до землi й небес.
Я знаю, вiчнi ми будем з нею -
З землею щастя, небом чудес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647580
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: Вогняна