Стати б мені легенькою, мов пір"їнка,
Залетіти на біленьку хмаринку!
Відірватися від суєти на часинку -
Проростити в собі поезії насінинку,
Щоб зацвіла вона квіткою - дивоцвітом,
Увібрала б в себе небачену красу світу.
Та не можу я пір"їнкою стати.
Суєта буденна тримає в лещатах.
Розкидає поезії насінинки,
Політати дозволяє лиш хвилинку.
Все ж ту квіточку тендітну плекаю!
А чи стане вона дивоцвітом? - Не знаю.
Може, буде це простенька травинка,
Та для мене завжди - відрада - дитинка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647600
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: Мирослава Жар