Ти – як ранковий горизонт
На небосхилі Австрії.
Ти – як роса ранкова в горах
І струшуєш ти пил із зоряних думок
Ти – найпрекрасніша і я тебе кохаю.
Мої слова для тебе сохнуть правдою.
Моя любов – для тебе, як галактика.
Ти – зірка, що палає дуже палко
Поруч з мільярдами подібних – ти найкраща
Ти – пташка в цьому світі найжаданіша.
Моя тендітна, крихітна й проста.
І нехай може ти для інших некрасива,
Але для мене ти така одна.
Краса у тебе – неповторна.
В душі піднісніжником ти проростаєш.
Весна прийшла, моя кохана дівчинко
І жаль і сум мені, що не мене ти так кохаєш,
Що не мені ти світ довкола обідцяєш.
І жаль, що я тобі, чомусь, не рівня.
І сум, що ти мене і знать не знаєш.
Пробач мене, що так тебе кохаю
Та знай, що я ось тут тебе завжди чекаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2016
автор: Іринка Свердан