Біжить,біжить,біжить водиця,
Від промінчиків іскриться.
Блимає вона вогнями,
Блим,блим,блим-біжи за нами.
Біжить,біжить такий тоненький,
Несміливий та маленький,
Такий холодний-льодяний
Струмочок перший весняний.
Крізь сніги,льоди,морози
Зима пускає перші сльози.
Весна волосся розпускає-
У володіння вже вступає.
Хоч і дуже помаленьку,
Та чує надто вже близеньку
Загибель зимонька-зима.
Але не хоче йти сама.
Тільки плаче,плаче дужче-
Володіння стають вужче.
Гіркі сльози розпустила,
Що терпіти вже несила.
Посміхається тепліше
Сонечко. І все скоріше
Сльози у зими біжать.
Треба,треба відступать.
Струмочки-сльози між снігами,
Всі радійте разом з нами!
Ми розтопимо сніги,
Весна настане навкруги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647641
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.02.2016
автор: Артишук Марія