Країна моя жити в мирі хотіла,
Вона поважала сусідів завжди,
Від них не чекала ніколи біди,
Бо ті на словах - і пухнасті, і білі.
Та це лиш слова, а насправді вони,
Як в засідці звір свого часу чекали,
Мов демони ночі - підступні шакали,
Бо не уявляють життя без війни.
З такими сусідами хлепнете горя,
У неадекваті їх лідер давно
Та радісно з ним прагнуть впасти на дно,
Куди шлях кремлівські їм вказують зорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2016
автор: Патара