Лучник-невдаха

Стріляю  вверх,  стріляю  вниз,
А  в  центр  не  влучаю.
То  мабуть  тренер  мій,  мене,
Неправильно  навчає.
Все  плутаю  де  тятива?
А  де  стріла,  чи  мушка?
Та  й  збоку  в  лука,  ще  стирчить,
Маленька  завитушка.
Вже  скоро  третій  рік  мине,
Як  взяв  до  рук  я  лука.
Занадто  видалась  складна,
Для  мене  ця  наука.
Шлях  лучника  мабуть  пройду,  
Через  мораль  буддиста.
Надіюсь,  що  душа  моя,
Для  цього  справді  чиста.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2016
автор: Роман Хвиль