Тут доводиться вбивати, хоч до цього не вбивав .

                                           ***
Знов    «  У  бій  !»  звучить  команда  ,
Кличе  знов  передова.
Тут  доводиться  вбивати,  
Хоч  до  цього  не  вбивав  .

Димова  завіса  вкриє
Нас  від  лютих  ворогів  .
Я  молю  життя  у  Бога  ,
Хоч  ніколи  не  просив.

А  перед  очима  –  друзі  ,
Що  в  минулому  бою
Захистили  нас  у  лузі
І  поринули  в  раю  .

Перший  з  них  ...  десятий...п'ятий...
Що  це  ?  піт  чи  то  –  сльоза  ?..
Зуби  стиснувши  ,  я    мати
В  вуха  сиплю  ворогам  !

Все  ...групуюсь  і  в  атаку
Я  за  рідну  землю  мчу  ..
«Боже,  будь  нам  добрим  знаком  !»
Лиш  щосили  закричу  .  

             Лютий  2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647717
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.02.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)