Нарти мчать з гори, як вітер!
Дух захоплює нам! Сміх!
Як же, друзі, не радіти,
Як закоханий і сніг.
Небо чисте нас вітає –
Синь, бездонна глибина…
В діамантах сніг палає –
Божа біла дивина.
І під снігом десь сховалась,
Спить ромашка чарівна,
А в серцях вже просипалась
Цвітом яблуні весна.
І вогнем палали щоки,
Шепіт вуст: тебе люблю…
Хоч мороз іще, допоки,
Сніг любов’ю розтоплю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2016
автор: Тріумф