Матінко люба, рано ти встала,
Он вже й сніданок з печі достала,
Відпрасувала штанці і спідничку,
Теплі до шубки дала рукавички,
Щоб не морозила пальців віхола,
Щоби добігли миттю до школи.
Матінко добра, втоми не чуєш -
Ми ще спимо, а ти вже працюєш,
Годиш дорослим, втішаєш маленьких,
Все забуваєш про себе, рідненька,
Дбати встигаєш весь час про родину,
Лише для себе не знайдеш годину.
Матінко мила, виросли діти
І розлетілись птахами по світу,
Сумно вечірнюю пору стрічаеш,
Хвіртку на вулицю не зачиняєш...
Бачиш, поштарка знайома кульгає,
Може й до тебе з листом завітає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647733
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.02.2016
автор: Борисовна