Я Вам дозволила проникнути у душу,
Торкнутися незвіданих світів,
Які в собі я іноді ховати мушу,
Щоб раптом хто не так їх зрозумів.
Миттєво Ви змінили биття серця,
Мов пташкою у грудях калата,
Позбавили зимової інертності,
Що юність в павутиння огортала .
Вустам вдихнули свіжу прохолоду
Й неспокою чуття зронили Ви
На блакить очей моїх прозору,
Напевно, дочекаємось грози.
Я Вам відкрила двері в потаємне,
Щоб просто стати вільною, та Ви
Не до кінця вдивились в світлу темряву,
Здається, Ви злякалися грози…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2016
автор: Марина Цуркан