Він лежав на лікарняному ложі
і дивився очима у стелю
біль проходив від кінчиків пальців
до самого криштального серця.
Його очі наповнені смутком
стражданнями плинності часу
за які він боротися мусив,
що кидало його у оману.
Голос хлопця відчутний у світлі
по при те, що самотній в палаті
та ніхто вже не чутиме правди
ким він був, хто він є й ким хоче стати?
Його очі прикуті до стелі
сльози ніжно торкаються шкіри,
тільки комікси від його почерку
оживають в палаті занедбаній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647776
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.02.2016
автор: Arthur Savchuk