Колись мою бабусю били
За те, що годувала хлібом у тюрмі.
За те, що Бог давав її найбільше сили,
За ті страждання страшно-пресвяті.
Якось ударили ножем у спину,
Бо дід мій прадід "зарозумним" був.
Якби ви знали, як за України,
Втрачали ми улюблених синів.
За ті написані диктаторські закони,
За ті неписані незвані імена.
За релігійні правлячі канони
Й несправедливо дані ордена.
Одна брехня, одна брехня навколо,
Хаос і порожнеча знову й знов.
Ця дупутатсько-вбрешена країна
І винна непролита кров.
16.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647786
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.02.2016
автор: Oleg Gavrilevich