Туман розлігся понад ставом.
Вечірні зорі все дріма,
І лише вітер,яблуню гойдає
В свої обійми неї загортав.
Сумує сад.Плаксива Осінь
Ступає в слід серпневим дням,
І тихо,з сумом,стоголосно
Співають птахи у садах.
В полях вже зкінчилась робота,
Давно закінчились жнива
І трактори все орють землю,
Готують до весни поля.
Опало листя.Листопад минає
Дощі пронизують до тла,
Й птахи давно повідлітали
Туди,де холоду нема.
Усе поснуло.Відпочити треба.
Землі набратись сили до весни,
А Осінь з сумом так,ох леле-
Здає Зимі позиції свої.
Осінні зорі в небі догоряють.
Холодним подихом повіяла Зима.
І перший сніг лапатий,все кружляє
У парі з вітром в сад наш заглядав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2016
автор: лютікі