« Пророками не відбудешся»
Автоафоризм
***
Єпархія
зріла
паяца
Кирила
не знає і знати не хоче,
які у Московії кадять кадила,
кого
оточили,
кого [i]замочили,[/i]
у кого виколюють очі.
***
Вожді і боси –
нації біда,
коли нема
у голові
Христа.
Їх істерія вірних ублажає.
І не бояться Божого суда,
і ладану…
І мріє тамада,
яким його
історія згадає.
***
[i]– Уже нічого
не дарую,
не позичаю,
не даю...[/i]
Такою Україну чую.
І я за неї
голосую,
а матюки –
за [i]мать твою.[/i]
***
Уже конвої
не везуть
«бабло»,
тому що п'яні битої багацько.
Уже Союзу, наче й не було,
уже і Білорусії
дійшло,
що є у неї
Пуцька,
а не бацька.
***
Нема чого
на сонце
нарікати,
а уночі
на темряву пеняти.
Якщо немає Бога у душі,
не помагають і свої пенати.
Тому
нема
надії
на чужі.
***
Що
за утопія?
Не у Європі я.
А на амвоні – чужі барани.
Йде дегустація – п'ємо за націю,
а оп’яніла
гієна
війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647885
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 29.02.2016
автор: I.Teрен