ЧАС ВСЕ ЗНАЄ, БО НЕ СПИТЬ
Хай нас розсудить час. Не темінь,
Сліпа тягуча у ярмі.
Правдивий світ неначе кремінь,
Священний вогник у юрмі.
Усе як є засяє чесно,
Ніщо правдиве не спиня.
Від пам’яті усе воскресне,
Що душу честю наповня.
Плачі і крик, погляди свої,
Гучні розмови у ріки.
Співань в гаю чисту солов’їв,
Підтвердять нам челядники .
Тепер брехня кругом не блуде ,
Статично ствердила сама.
Що правда є, була і буде,
Бо їй не знайдено ярма.
Не встигне тьма її закрити,
Як час задзвонить у набат.
Темниці вспіє всі відкрити,
З людьми помолиться стократ.
Правиця виживе у слові,
На пік священний залетить.
Про нас розкаже у любові
Бо час все знає. бо не спить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2016
автор: davud