Упав із неба Божий перст,
Умив яри струмками.
Бог осінив натільний хрест
Їх цілував… вустами.
Удалеч зиму проводжав
Нас зустрічав весною.
Траву на схилах засівав,
Вкривав яри красою.
Верба у пазухах цноти,
Пухких курчаток гріла.
Напившись сонця і води,
Красуня розговіла.
Гойдався ніжно очерет
В долині річка спала.
В цей зачарований сюжет…
Весна, як дзвін ступала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648025
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Дід Миколай