Серед площі міста Львова банк є невеликий
Під тим банком завжди грають гуслярі-музики
В банку тиша, як ніколи - клієнів немає
І банкір сидить тихенько книжечку читає.
Раптом двері, як пружина на старому ліжку,
Заскрипіли і до банку швидко, тишком-нишком
Вскочив дивний незнайомець. Банкір налякався
За мить голос незнайомця до нього озвався:
- Ану швидко давай гроші, це пограбування!
В мене зброя, тому - швидко! Кажу у останнє!
Тут банкір засяяв щастям, як нова підкова:
- Слава богу, я вже думав прийшла податкова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648070
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Oleksandr Poprotskyy