Самітність тихо стука в двері,
Рядки лягають на папері :
Сама-одна, сама-одна...
Ніхто нічого більш не хоче,
Лиш в тишу часом застукоче
Мій телефон... Я ще жива...
Як тяжко ріже тиша в вуха...
Не чуєш ти, тебе не слуха
Ніхто в цій хаті, тільки кіт...
Я повертаюся в минуле,
Де рідне й добре промайнуло...
Як жаль його ... Яке життя ...
Майбутнього боюсь , чекаю,
Зустріти чим його я маю ?
Роки вляглись у радість-біль...
Самітність рідних розтрусила
І де візьметься віра й сила,
Іти щоб дальше по землі ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648164
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова