Декадент
Я декадент - упоперек і вздовж,
І весь народ у дошку декадент.
Висить на волоску шишкастий бомж,
Залляв в міхур заброджений абсент.
Літа картаті всілись на горбі,
В кайданках зацілованих ікон,
Закашляв дим в заклепаній трубі,
До раю кличе ржавий грамофон.
Квадратний обруч вертить навкося,
Майструє діва тіло для Багам.
Вдавилось верескливе порося,
Баран бекече, плюхнувши у страм.
Наводить тінь розхристане зайча,
І квакає ропуха на комах,
У принца з ляку ґеґнула свіча,
Пацюкарі сказились на очах.
Я декадент від п’яток й догори,
Гризу совєцький збочений граніт,
Пищать на вухо шльондри-комари,
Аж клепку заливає думний піт.
Ми знизу-зверху кругло живемо,
У сумашедстві голова „секір“.
Немов непотріб, мозки перемо̒,
Дурманить коронований факір.
01 березня 2016 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648220
Рубрика:
дата надходження 01.03.2016
автор: Микола Паламарчук