Бо манголы тут матпомач мні зь
Я дурный чы так но баловнік –
Про мынэ роскажуть но стіхы.
Ібо дэ ж пры сталіны тобі
Шэ прам вас посадють ув шызкы.
Вот Япішка йідэ ву Дыржын.
Там в ёго радэній цілый світ.
І усі радіють ажны, гы,
Шоб но ты народовы пысні й.
І в тішы зайшлы мы так собі
Гонды во й в канай культурка в жыдк.
Шо ж мы бачым? Дак а во дывысь,
Ек по3бно высылыты ш дітк.
Так ты ж еш но. Нашчо шчэ квыткы
Шчоб тобі да хтося ексь по лбі.
Гот мы зары вдарымо рас 3
По одный і тэйі ж фразы скрізь.
Да. Такыйі правіла бо фш жытк.
Шёп но ты дэсь шёпотом служыв.
Бо ш ій ф школу пусцюць пацукы,
Колы ты заросшый – прам аж згынь.
Вот мы й росказалы скрізь пра цітк,
Шо прыбрала кішку ш на шосі.
Ты жэ тыжній 4 походы
По усіх, хто выслужыфся ф біс.
Мы но грошы получайім швыдк.
Гой да шэ й і ж мало, бач-дывы!
Ну, бо ж кажон дэнь і в стужу Шыш
Пудмітаець тровтуваркы ф псышч.
На руці в мынэ ажны шіпы.
Так воны фтрудылыса в лабірк.
Так я зарэ тут зайду й до ш Лідк
Ій оддам Козі тый фсі й довгы зь.
Го! Нам дай 100 грам но – мы ж за штых
Зарі во й отробіма сь цібі с.
Всі ш так січку ріжуць, ек тут Цігр.
Гэтой во, шчо вам наваль с 5 вірш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648224
Рубрика: Сатира
дата надходження 01.03.2016
автор: Кобзар Лаборськый