Чудо,чудо повіда
Бога я пізнала.
До того я не жила
Бо розуму не мала.
Де думки мої ходили
Виходу шукали.
Та й ключі від дверей
Не мали.
Від тоді Україно мила!
Я тебе, серцем полюбила.
За красу твою дівочу
Та й за душу співучу.
За силу козацьку
Та й за сміливість рішучу.
Стій Україно,міцно стій
Стій як той дуб високий.
Не зламає твій дух
Навіть москаль дурноокий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648226
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Luna78