Не дивуюсь, що встрягли в болото...
Тільки, болісно дуже мені,
Що в історії цій, - наші фото
Не на білім коні.
Тільки, - болісно, що ще учора
Я дивився у світ, як дитя...
А тепер, «усміхнулось» життя,
Де ми плачемо... Плачемо хором...
Не дивуюсь... Та, тільки, - не йметься!
Підглядаю у завтрашній день...
В день, де буде достатньо пісень
Від душі... І, - для серця!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648290
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2016
автор: Андрій Бабич