Життя горить, життя палає....
У мене іншого немає.
Його картають, його топчуть,
Його усі зламати хочуть.
Кого б не стрів я вздовж дороги,
Всі хочуть кинуть його в ноги,
Хоч мило в очі тобі зріють,
І ніби-то дають надію
Життя твоє зробити кращим,
Словами все дарують щастя,
Лиш на очах, а за спиною
В тебе кидають в купу гною!
Ти вже не друг і не товариш,
Хоч ти добром і щастям мариш....
Життя горить, життя палає....
У мене іншого немає.
Немає, Боже, і не буде...
Добра і щастя дай тим людям,
Які усіх спалити хочуть,
Про всіх лиш зле, ногами топчуть
Себе й своє вони не бачать
Про інших лиш усе тлумачать.
Дай боже щастя їм доволі,
Може від цього стануть кволі
Та й перестануть говорити
І один одного ганьбити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2016
автор: Oleksandr Poprotskyy