Це так , насправді... Не дивуйтесь!
Нам полюбити треба всіх.
Любов... Любов свята по правді.
Зникає з нею всякий гріх.
Коли болить, то чути стогін.
Його ми чули вже не раз.
Ми правді подивімось в очі,
Погляньмо щиро, без образ.
Від бід ми гинули, стогнали
Вже під уламками руїн.
І хвилі зносили нас з вами.
То все наш гріх, то тяжкий гріх.
В брехні погрузли трясовині.
А звідти виведе хто нас?
Молімось Богу і просімо,
Щоб освятив гіркий наш час.
Ото ж почнімо кожен з себе.
Біда лиха багато днів!
Усім задуматись нам треба:
- А що для щастя я зробив?
Живімо. Дякуймо. Творімо!
Життю радіймо - зникне страх.
Любов, любов хай запанує.
Як хочу я, щоб було так!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648347
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2016
автор: Надія Башинська