Сіяють зірочки в небесній вишині,
А Сонце вже зайшло до себе у хатину. Сідає Місяць, як належить голові,
Дивитися на нашу Україну.
Десь там є розбрат, десь відносний мир,
А тут і мову забрато війною...
Хтось на Вкраїні вже й дитя хрестив,
А хтось кричить:"Пора усім до бою! Шикуйтесь хутко!"
Не одна сестра, дружина, мати
Плаче від бессилля,
Хто нам послав оцю страшну війну,
Пряму дорогу до жорстокого насилля?!
Все бачить Бог... Воздасть усім по вчинкам,
Комусь назавтра, а комусь тоді,
Коли на небеса прийде душа людини,
За себе будеш лиш відповідати ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648456
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2016
автор: Юлія Еней