Змінили роки кількість, якість…
Зачахла вишня у саду…
Але в душі безмірна радість,
До неба очі лиш зведу…
Воно безмежне, як в дитинстві,
Та неосяжна височінь -
Немов минулого в намисті,
Моїх дитячих сновидінь…
Казала бабця пам’ятаю:
«Чудове небо, подивись»
Тоді не мало воно краю,
Таке й сьогодні, як колись…
В тій оксамитовій блакиті –
Шпаркі, до болю почуття…
І найдорожчі в серці миті,
Мого дитячого Життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648507
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.03.2016
автор: ВАЛЕНТИНАV