В тобі є людина, яку ти ховаєш,
Ніхто, навіть ти її не збагнеш,
Закрита, захована, тільки нагадує,
Коли не потрібна і ось вона є.
У неї є зброя, яка тебе губить,
Натисне на кнопку і ти - вже не той,
Який тебе біс, або чорт сей попутав?
Але саме той, що сидить глибоко.
Послухай!Прошу схаменись, не турбуй!
Ти можеш зі мною кохати,
Але не чіпай мою сутність, прошу,
Далеко ти мусиш тікати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648538
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.03.2016
автор: Константинов