Безодня. Прірва. Я лечу.
Життя у ворох я зібрала
І, не шкодуючи, віддала
Все до краплини палачу.
Не плачу. Не кричу. Мовчу.
Навіщо біль? Навіщо сльози?
Все що було - не є серйозним.
І я - лиш блазень.
Ти - лиш жарт.
А інші - в'язні
Гральних карт.
Нічого справжнього немає.
Для нас. Для них. Для тих, що будуть.
Здавалось, в душу заглядає
Цар і володар наших судеб...
А хто він? Він не ти. Не жарт.
І він не блазень з старих карт..
То хто ж такий?.. Уява.
Нема його, нема бо долі,
Нема розписаних подій,
Хіба що ті, що відбулися.
Цей "цар" - ніщо. А ми з тобою -
Вже щось, повір.
Я жарт. Ти - блазень. Посміхнися.
Все буде добре.
З чорних гір
Зійде ще цілий ворох щастя.
Ти будеш пісня. Я - співець.
І навпаки, це не різниця.
І хтось з нас понесе вінець,
А хтось захоче одружиться.
Чи так. Чи може навпаки.
Бо ти і я - нема різниці.
Ми будем разом крізь віки.
Нехай тобі політ насниться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=64873
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2008
автор: Эллария