Дві долі, дві лагідні людські душі,
Два Божі янголи в земній подобі,
Весни початок- осені дощі,
Зачатий світ любов'ю- не у злобі.
Де хліб святий на Божому престолі,
Життя іде, щоб знову воскреситись,
Дві рідні неповторні людські долі,
Щоб жити, вмерти, знову відродитись.
Прийти у світ, відчути радість, біль,
Добро і зло, любов, гірку розлуку,
Де не знайде у вірі місце тлінь,
Де не відчуєш в Божій ласці муку.
Дві долі, дві лагідні людські душі,
В одній- життя за обрій десь сідає,
Святі, в цілунку- лагідні дощі,
Дощі, де інша жити починає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Леся Утриско