В. Шекспір Сонет 94

Хто  силу  має,але  на  зло  не  здатний-
До  нього  не  чіпляться  гріхи.
Штовхає  всіх  на  справи  благодатні,
А  сам  стоїть,мов  скеля  і  до  спокус  глухий.
Він  в  спадок  має  милості  небесні
І  не  дає  розтратити  природу.
Він  -  лорд  і  він-господар  честі,
БОГ  силу  йому  дав,як  нагороду.
Та  жаль  лиш  літу  свою  любов  дарують  квіти.
Вони  живуть  недовго  і  помирають  восени.
Зів'ялим  ліліям  ніхто  не  буде  вже  радіти,
Нас  більш  чарують  свіжі  бур'яни.

Солодке-  те,що  пахне  злом,  стає  гидким.
І  не  смердять  так  бур'яни,як  лілії,що  зогнили.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648790
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 04.03.2016
автор: Grishanova