Гаряче, нестримне ярило,
Свій погляд на землю верне,
Уткнувши в льодяну пустелю
Води вигріва озерце.
Весняні кружальця блакиті
На білім ,цупкiм полотні
З` являються швидко,щомиті
І повінь вже тут понесли.
Бурульки зтікають сльозами,
Кришталем на сонці блища
Прозоре і чисте повітря
Крізь промені парить злегка.
Веселих пташок шумні зграї
На крилах весну підштовхнуть
І сонячне світло заграє
Зиму відпуска у свій путь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Rija