Той самий день повторюється що разу
Коли підходять години до мети
Не придивлявся я до цього часу
Аж поки не заставило життя нести.
Нести більше ніж я можу
Несу, доля в мене така і я несу
Тільки в думці “Хто переможе?
В цьому житті не займану красу.”
В душі. Так! Дійсно! Полумя чарує…
В глибоких думках душа на дні
От тільки завжди хтось за нею полює.
“Здавайся” Промовляє , шепоче мені.
Той самий день повторює щось дике
Не перемогти, не вполювати серця чистоту
Очима не впізнати, те без лике
Прозоре життя і душу чарівну, просту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Tit Yuriy