Цікаво хтось знає, як тужить душа? А в мене вона тужить, тужить мов той вовк, що в самотньому лісі. Мені стає все дедалі тяжче грати не свою роль. Я мов той актор, який грає не в тій виставі, але мусить дограти її до кінця. А що таке кінець цієї вистави? Це не слава і не політ моєї душі, це щось таке, що остаточно почне зжимати мої крила і не дасть мені злетіти над величчю всієї землі, щоб поглянути на мізерність старань до моєї мети.
Я майже щоразу сміюсь. А знаєте, як важко одягати вуаль радості, коли твоя печінка згорає від печалі. Як тяжко говорити і прикидатися щасливим, коли насправді ти хочеш помовчати.
Всі мені вірять. Це значить, що я гарний актор, або ж я бездара на рингу життя. Я говорю про все, хоча не тямлю в нічому. А хочеться просто поговорити про щось одне таке, що душі, аж ніби медом стало полито. Я прикидаюсь веселим, яскравим тим, який знаходиться в центрі погляду, а хочеться просто бути собою, спокійним, обдумувати свої погляди. Я прикидаюсь, що закохуюсь, але насправді нікого так палко і не кохав. Це виглядає, мабуть, так ніби ти розповідаєш про вино, яке тебе оп’янило, хоча ти його ніколи не пробував. Мені так хочеться іноді полинути туди, де маленький будиночок на схилі зеленого пагорбу, там де тебе ніхто не потривожить. Насправді він у мене є, десь там приховано від інших, в моїх думках, мрія. Ви знаєте, як важко зображати хаос в твоїй голові, коли насправді в тебе там спокій і гармонія. Ви знаєте, як хочеться обняти весь світ і крикнути "я люблю тебе", але боїшся, що тебе не так зрозуміють. Тяжко грати того, який завжди досягає свого, хоче злетіти в гору, але коли ти насправді хочеш досягти гармонії, спокою і зупинитись там, де тобі зручно. В мене така роль і я мушу її грати, не знаю навіщо це мені?.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Первомай