Природа мого Донбасу сувора,
замість гір - терикони.
Але ж красу їй додають степи,
лани зелені, луги.
Цвітуть сади духмяно весною жвавою.
Блакитні небеса над ними,
милуються красою милою.
Є річки, є й море - життям наповнені.
Милий серцю краю.
Мій народ виживе із роду в рід.
Згадуються Шевченкові слова:
«Діла добрих оновляться, діла злих загинуть».
( «Псалми Давидові», 1845 рік).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649055
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.03.2016
автор: Svitlana_Belyakova