На березі біля річки в синьому береті
Сидить дядько. Вудка в нього чомусь в очереті
Закинута. Інша в воду, ось такий рибалка
Може так його учили вудити із малку?
Усі дивляться на нього – він не реагує.
Раптом в себе за спиною тихий голос чує:
Привіт друже, розкажи-но. Що це за метода?
Ти чому закинув вудки в очерет і в воду?
- Це секрет, наш дядько каже, чекаючи кльову.
- Розкажи, віддам найбільшу рибу із улову,
Або дві, як ти захочеш, - не змовкав благати.
- Добре, - каже, - неси рибу, буду обирати.
Дядько наш обрав рибину, й почав говорити:
«Я не знаю, чи удасться мені щось зловити
На ту вудку що у річці, – сказав й тричі сплюнув, -
Та на цю, що в очереті ти вже п’ятий клюнув».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649076
Рубрика: Гумореска
дата надходження 05.03.2016
автор: Oleksandr Poprotskyy