Розповiдала це моя покiйна тiтка
(В тридцять дев'ятiм - дiвчинка-пiдлiтка)...
...Учитель, мешканець сусiдньої обори,
Сказав її батькам, виходячи знадвору:
[b]"Честь величезна нинi для земель галицьких!
Бо, саме через нас в Румунiю Мощицький
Утiк з гуртом своїх помiчникiв,
Цi зайцi вiд нiмецьких утекли вовкiв!"[/b]
(То вересень тридцять дев'ятого стояв,
На Польщу Гiтлер, мов на зайця вовк, напав.
Мощицький, польський президент тодiшнiй
"Державну мудрiсть" проявив найвищу:
Утiк в Румунiю, звiдти "вести вiйну",
Вiн, разом з урядом, через Галичину.)
...Сiмдесят п'ять рокiв промайнули, нарештi.
Уже нове столiття - двадцять перше.
Двi тисячi чотирнадцятий рiк.
I... знов з країни президент утiк!
Але, тепер не з Польщi - з України,
Й не крiзь Галичину обрав стежину
(Не дуже бажав той "шановний" пан
Зустрiти на дорозi галичан.)
З ним разом - уряд майже весь, прем'єр,
Генпрокурор... Нема їх дотепер.
I, коли ми про їхню втечу взнали,
Менi слова тiтки на згадку спали,
Про президента й мiнiстрiв-ляхiв,
Якi, мов зайцi, утiкали вiд вовкiв.
Думка тече: [i]"Що ж, це для зайця звично,
Вiн вiд вовка тiкає споконвiчно.
А Янукович - вiд яких утiк звiрiв?
Нiмецьких не було у Києвi вовкiв,
Й англiйськi леви теж туди не приходили,
Й китайськi тигри також не спiшили.
I вiд кого ж утiк "герой" оцей?
Здається, що [b]вiд галицьких... мишей[/b]!" [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649293
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.03.2016
автор: Mik (галицька миша)