Ще не панує, непевна весняна погода -
То сонечко сяє, то аспідне небо,
Не хоче іти зимова від нас прохолода,
Хоча це зробити давно вже і треба.
Відповідно до цього і мій настрій стрибає:
То літає на крилах радості/сміху,
То падає у вир відчаю без небокраю,
Ластівка мрію ховає під стріхою.
Відомо: все тимчасове на білому світі.
Примхи Весни, погоди теж тимчасові:
Вранці дощ/сніг, ясне сонечко вже по обіді,
А ми до зеленого шуму готові!
04.03.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649397
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.03.2016
автор: Левчишин Віктор