[b]Ти кажеш: «Бога у мені нема».
Це не твоє, а враже,
Бо косить люд, як та чума.
Святої правди –
Ніколи він не каже.
Раз ти живий, то Бог іще в тобі
І терпить різні теревені.
Дає ще сили в боротьбі,
А Дух Його не втримаєш у жмені.
І правда лише у Христі,
У Господі Ісусі.
Та знають правду не усі.
Вона у Біблії – в Святому Дусі.
Ні Сонечко, ні біліони зір –
Нікого не спасають.
І око всевидюче,
Круг шиї обвилось –
Оте, гидке гадюче,
Всі люблять і не знають.
Під тягарем халдейських зір,
Себе марнують, убивають.
І демони, як лютий звір,
В зневіреного серце розривають.
Чи варто марнувати те,
Що дав Господь,
Для радості і щастя -
Життя святе?
Довірся Господу, приходь –
Залишить тебе трясця,
Бо Він – Господь,
Спасіння нам і щит,
Всім захист від нещастя.
І поки кличе Він,
Почуй і вийди із полону
Містерій, таїнств і руїн,
Від Люцифера з Вавілону.[/b]
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2016
автор: Тріумф