Ви мені даруйте, прошу,
Та найшла на мене пошесть,
Ситуація, їй-право,непроста –
Навіть щире, добре слово
Насінинкою любові
У моєму серці пророста.
І чи магія, чи порча,
А воно, капризне, хоче
Крапельку і ніжності й тепла,
І спішить малям зігрітим
По містку з барвистих літер
Розділити радість пополам.
Отакий я Казанова –
Всіх жінок обнять готовий,
Чашу щастя випити до дна!
І кепкує з мене просинь –
Ач, як дідуся заносить
Сваха й перелюбниця весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: stawitscky