Я вже забула, як звучить твій голос,
Він десь лишався в моїй голові.
А потім щез і розчинився в порох,
Як сотня твоїх недолюблених повій.
Я не згадала б, як ти виглядаєш,
Якби не ходив поміж мене щодня.
Ховаєш очі і наче тікаєш,
Посеред білого зимнього дня.
Я хочу жити тепер і зараз,
А не тоді з тобою в думках,давно.
А я і досі, як завжди,згадаю,
І Вночі не засну всеодно.
Без тебе, думала, легше триматись,
У шлюбці, що скоро піде на дно.
Ти вісиш на мотузці короткій нервів,
Коли ж закінчиться все це лайно?
6.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2016
автор: Васильева