Сьогодні два роки як ти не зі мною,
Два роки як пустка вселилась до хати,
В ту передсвяткову, страшну, чорну дату,
Яка для нас стала довіку сумною.
Два роки без голосу твого у трубці,
(Який буде вічно здавалось звучати).
Мовчанка тепер, ти кричиш як у вату,
Ніхто не промовить:"Як спалося, Любцю?"
Уже не повернуся я у минуле,
Щоб хоч ще разочок почути твій голос,
(На жаль це не станеться більше ніколи),
За нього теплішого в світі не чула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649809
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2016
автор: Патара