Повінчані любов"ю ми сумну розлуку
по краплі зберемо, бо це блаженний час,
коли цінуєм що було і все про нас
натхненно мріємо... Приречені на муку.
Жадань твоїх впізнаю силу в серця стуку.
Я не впущу підозри злих в душі гримас!
Зловлю у ласку ніжність, щоб вогонь не згас...
Кохання бережно триматиму за руку.
Як прийде мить: в обузу стане моя вірність, -
ти відпусти! Не муч надією. На милість
мене віддай легкого смутку, того болю,
котрий терзатиме, закривши у днів тяглість.
У снах сушитиме надривна щастя спраглість...
В пустелі власній поки серце знайде волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2016
автор: Мар’я Гафінець