Кожна вузенька стежка із світом єднає
І бачимо безмежності просторий малюнок.
Поки ти спиш, чарівник на східцях чекає,
Щоб новий день піднести в дарунок.
Намалюй пензликом одну неповторну картину,
Бо ти Пікассо, художник всього майбуття.
І тільки ти Шекспір своїх почуттів
І гаптувальник коштовного життя.
Хтось квапиться. Не бачить історії кави в горнятку,
Бо швидко біжить через щодень.
А хтось плетива вправного майстерну загадку
Чепурить в світанкові роси пісень.
Упіймай же мить, яка спинилась на долоні
І спогадом солодким там гостює.
Бо чарівник вже знов на східцях
Ще один день тобі дарує.
На фото робота Марини Кузьміних "Дівчина Весна"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649959
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2016
автор: Іванна Литвинець