Не був пристосований

Пам'ятаю  як  до  тебе  не  був  пристосований,  
Твоя  краса  дозволила  з  глузду  з'їхати,  
Лише  один  погляд  в  очі  -  і  я  зачарований,  
Почав  марити  тобою,  жити,  дихати,  

Кожного  вечора,  дивившись  у  зоряне  небо,  
Був  забитий  думками  про  непотрібні  речі,  
Я  готовий  кожну  з  цих  зірок  зняти  для  тебе,  
І  покласти  на  твої  ніжні  плечі,  

Одержимість,  інстинктивне  бажання  не  спати,  
Ти  давно  зруйнувала  мою  систему,  
Готовий  без  пам'яті,  просто  кохати,  
Шукати  квіти  у  волоссі  твоєму,  

Слухати  такт  твого  серцевого  ритму,  
Взяти  за  руку,  відчути  твій  дотик,  
Мої  почуття  ще  не  вийшли  з  ужитку,  
Ти  стала  для  мене  як  сильний  наркотик,  

Безтурботно  живу,  лише  почуттями,  
Хочу  бачити  твою  посмішку  постійно,  
Готовий  зірватись  до  чорної  ями,  
Щоб  там  потрапити  в  твої  теплі  обійми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2016
автор: Загартований горем