Моя радість…

Так  солодко,  так  гарно,  так  мрійливо!
Коли  життя  маленьке  проростає,  як  зерно,
Відношуся  до  нього  я  дбайливо,
Я  мріяла  про  нього  так  давно...

Душа  іскриться  веселковим  світлом!
Все  навкруги,  здається,  кращим  не  буває,
На  своїх  крилах  я  лечу  за  вітром,
Моє  зернятко  радість  відчуває.

Цією  радістю  я  поділитись  хочу
На  цілий  світ,  на  всесвіти  світів!
Та  я  не  смію...тільки  прошепочу,
Без  голосу...без  звуку...і  без  слів...


28.02.2016  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649992
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2016
автор: Юлія Нова