Чому, чому чужа свіча
Крізь ночі темінь полохливу
Тебе веде, мов дитинча,
Десь рань вбачаючи щасливу,
Щоб далі долом ти сама,
Собі намітивши вершину,
Пройшла уже не крадькома,
А сміло випроставши спину.
А далі доленька увись
Зійти без страху допоможе,
Як не забудеш, як колись
Свічею стало слово гоже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650040
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2016
автор: Юлія Беженар