Червоніє калина

Червоніє  калина
Притулилась  до  гаю.
Тут  моя  Батьківщина,
Тут  живу,  тут  кохаю.

Виглядає  та  хата,
Де  колиска  гойдала.
Де  мене  рідна  мама
Із  доріг  виглядала.

Споришева  стежина
Що  світилася  в  росах.
Це  моя  Батьківщина,
Тут  дитям  ходив  босий.

Тут  навчився  читати,
Тут  пізнав  рідне  слово,
Тут  почув  я  від  мами
Перший  раз  колискову.

І  гудуть  тихо  бджоли,
Спочиває  криниця.
Не  забуду  ніколи,
Мені  все  рідне  сниться.

Полетів  я  у  вирій,
Залишилась  калина.
Та  ще  є  до  подвір’я,
Моя  рідна  стежина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650106
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.03.2016
автор: Віталій Назарук