Ех, якби то ти Тарас
Зараз був-би поміж нас.
Ти б добавив би до свого,
Що таки немає Бога.
А як є… то він не там,
Де звели величний храм.
Де торгують ним за гроші
З виду начебто хороші.
Ти побачив-би що нині
Пан жирує в Україні.
І здається щось мені
Був-би ти на чужині.
І писав би ти про сон,
Що у сина є мільйон.
Зараз всі "бабло" рахують.
Совісті зовсім не чують.
Є на грошах й твій портрет.
То дарма, що ти поет.
За портрети паничі
Сплять із «сестрами» вночі.
Як подивлюсь… – Ой дожили!
Стигне навіть кров у жилах.
Ні Тарасе не розкажу,
Бо з тобою поруч ляжу.
Лиш одне скажу я: - Брате
В Україні ми телята,
Щоби гідність була з нами
Треба ж бути нам вовками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650245
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.03.2016
автор: Прожилий